Розвиток ЕОМ в Україні

1914

Висловлено iдею механiзацiї логiчних дiй, що формалiзуються. Побудована «Машина логічного мислення». О.М.Щукарєв. Харкiвський технологiчний iнститут.

1941

Експериментально вiдкритий p-n перехiд, використаний пiзнiше американськими вченими при створеннi транзистора. В.Є.Лашкарьов. АН УРСР.

1948

Обгрунтовано принципи побудови i структура унiверсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) з програмою, що зберiгається в пам'ятi (незалежно вiд американських i англiйських учених). С.О.Лебедєв. АН УРСР.

1956

Обгрунтовано принципи побудови, архiтектура i структура матрично-векторного процесора i створена перша в Українi спецiалiзована електронна лiчильна машина "СЭСМ" для розв'язку систем лiнiйних алгебраїчних рiвнянь. С.О.Лебедєв, З.Л.Рабинович. АН УРСР.

1961

Створена перша в Україні і в СРСР і прийнята Державною комісією 9 грудня 1961року до серійного випуску напівпровідникова керуюча машина широкого призначення "Дніпро".

 За 10 років було випущено більше 500 машин. Використовувалася в багатьох перших піонерських керуючих системах промислового та спеціального призначення, у наукових дослідженнях та ін. В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, А.Г.Кухарчук та ін АН УРСР, НВО "Електронмаш". 

1964

Розроблено принципи побудови, структура та архiтектура, сконструйованi i випущенi першi в СРСР машини для iнженерних розрахункiв "Промiнь" (1964), "МИР1" (1965), "МИР2" (1969), "МИР3" (1972) - провiсникiв майбутнiх персональних ЕОМ. Здiйснено їхнє масове серiйне виробництво. В.М.Глушков, С.Б.Погребинський, А.О.Летичевський, Ю.В.Благовiщенський та iншi. 

1966

Запропоновано iдею схемної реалiзацiї мов високого рiвня. Реалiзовано проект ЕОМ "Україна". В.М.Глушков, З.Л.Рабинович, А.О.Стогнiй та iншi. АН УРСР.

1968

Розроблені (в НВО "Імпульс") і розпочато випуск великими серіями цифрових засобів промислової системотехніки: сімейства моделей М6000 - М7000 АСВТ-М, яке стало свого часу основою побудови систем керування процесами практично у всіх сферах народного господарства і ряду оборонних галузей СРСР. За десять років серійного виробництва Київський завод обчислювальних керуючих машин, Сіверодонецький приладобудівний і Тбіліський завод керуючих обчислювальних машин випустили більше 18 тисяч комплексів М6000, на їх базі створено понад 15 тисяч систем управління. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов та ін. Сіверодонецьке НВО "Імпульс". 

1970

Розроблено структуру та архітектуру першого в Радянському Союзі та Європі мікрокалькулятора на 4-х великих інтегральних схемах МОП-ВІС зі ступенем інтеграції до 500 транзисторів на кристалі, організовано його масовий серійний випуск. Великі інтегральні схеми (ВІС) виготовлялися на дослідному заводі НДІ "Мікроприлад". Збірка мікрокалькуляторів проводилася в м.Світловодськ, де знаходився філіал дослідного заводу. С.О.Моральов, Л.Ф.Мараховский. Київське НВО "Кристал".

1973

Розроблено та освоєно у виробництві потужний керуючий обчислювальний комплекс М4030. (1971-1973). А.Ф.Незабитовський, С.С.Забара. Магнiтоплiвковий оперативний запам'ятовуючий пристрiй ОЗП. Перший в СРСР. (1024 32 розряднi числа з циклом 1 мкс). О.Д.Бех, Л.Ф.Данько, Б.С.Iлюшин, Є.Г.Кретков, В.М.Корсунський, Б.I.Павлусь, В.Н.Позий, В.I.Плахотний, М.А.Терешин, В.В.Чернецький. АН УРСР.

1974

Вперше в Українi, колишньому СРСР та Європi розпочато масове виробництво великих iнтегральних схем. С.О.Моральов, К.М.Кролевець, В.П.Бєлявський. НВО "Кристал". Розроблено iдеологiю i створено перше в СРСР вiтчизняне сiмейство мiкроЕОМ "Електронiка С5": "С5-01", "С5-11", "С5-21". Мiнiстерство електронної промисловостi СРСР. В.П.Цветов, В.Кузнєцов, А.Ф.Дряпак. АН УРСР. Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.А.Iванов, А.Ф.Кургаєв. Вперше у свiтi запропоновано принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В.М.Глушков, В.А.Мясников, I.Б.Iгнатьев. АН УРСР, АН СРСР.

1980

Створено та випускався великою серiєю перший в Українi комплекс мiкропроцесорних засобiв "Нейрон" та засобiв налагодження до них "СО-01" - "СО-04". Б.М.Малиновський, О.В.Палагiн, В.I.Сигалов, С.Д.Погорелий, А.I.Слободянюк.

Створені та розпочато випуск суперпотужних багатопроцесорних комплексів ПС 2000, потім ПС 2100 (1,5 млрд.опер./сек) і ПС 3000 (3млрд.опер./сек) на перебудовуваних структурах (АСОТ-ПС) для систем геофізичної розвідки корисних копалин і ряду унікальних систем військового призначення. З 1981 по 1989 р. в НВО "Імпульс" було вироблено 150 комплексів ПС 2000. А.О.Новохатній, В.В.Рєзанов. Сіверодонецьке НВО "Імпульс" (1965-1980). 

1990

Наднадійні програмно-технічні комплекси для особливо важливих об'єктів, систем керування атомними електростанціями. АТ "Імпульс". Сiмейство сумiсних побутових персональних комп'ютерiв: "МК88.01" - "МК88.06". Для розв'язання задач малої i середньої складностi в побутi, у сферi освiти, у дiловiй сферi, органiзацiї дозвiлля та iнших сфер повсякденної дiяльностi, а також для застосування в професiйних сферах дiяльностi. Ю.С.Яковлев, Ф.А.Цвентух, Н.В.Нестеренко, С.В.Бондар, АН України. В.Я.Пихтiн, ВО ОТ м.Мiнськ, ОКБ "Квант", м.Мiнськ. Багатосерiйне виробництво на ВО ОТ, м.Мiнськ.

1997

Мiжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В.М.Глушкову медаль "Пiонер комп'ютерної технiки" з написом: "В.М.Глушков 1923-1982. За заснування першого в СРСР Iнституту кiбернетики, створення теорiї цифрових автоматiв i роботи в галузi макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем"

2005-2012

Кластерний суперкомп'ютер СКIТ. I.В.Сергiєнко, В.М.Коваль (2005). Суперкомп'ютер СКIТ-4. I.В.Сергiєнко, А.Л.Головинський (2012). Сумарна продуктивнiсть понад 10 ТФлопс (понад десять трильйонiв операцiй за секунду). СКIТ-4 удвiчi потужнiший за СКIТ-3, при цьому менший за розмiрами та має значно менше енергоспоживання – 15 кВт проти 60 кВт для СКIТ-3. Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України.

2012

Бізнес-лінійка комп'ютерної техніки Q-series, Офіс-інтегратори "Рось", дата-центри "Октава". Компанія "Системні мобільні технології". М.В.Котюк, О.Й.Сосіс.